щодо дій населення в разі отримання інформації про загрозу вчинення терористичного акту або виявлення підозрілих предметів, що можуть бути використані для вчинення та в умовах терористичного акту І. Рекомендації щодо дій населення в разі отримання інформації про погрозу вчинення терористичного акту 1. При отриманні інформації по телефону, рекомендується: не класти передчасно слухавку; з’ясувати вимоги аноніма та інформацію про характер погрози; уважно вислухати й за можливістю записати вимоги; спробувати під час розмови визначити стать, вік, особливості мови особи, яка зателефонувала; запропонувати повторити вимоги, поставити уточнювальні запитання про характер погрози, місце й час її реалізації, мотивувати аноніма надати якнайбільше інформації про вчинення терористичного акту; установити мотиви дій аноніма, поставити запитання про цілі, які переслідує анонім, запропонувати інші шляхи вирішення його вимог; обов’язково звернути увагу на фонові звуки (шум вулиці, машин, які проїжджають, музику, звуки, що допоможе в подальшому визначити місце, звідки здійснено дзвінок); закінчуючи розмову з анонімом, повторити основні моменти бесіди з ним; після завершення розмови повідомити про погрозу в правоохоронні органи; не розширювати коло осіб, які знають про погрозу. 2. При отриманні інформації поштою, рекомендується: поводитися максимально обережно з посланням; обов’язково зберігати послання з усіма матеріалами (лист із текстом, будь-які вкладення, конверт і обгортку тощо); не зшивати, не склеювати, не робити написи, не підкреслювати або обводити окремі місця; повідомити про погрозу в правоохоронні органи та передати їм анонімні матеріали; не розширювати коло осіб, які знають про погрозу й передачу матеріалів у правоохоронні органи.

 - визначити наявність пульсу на сонній артерії протягом 10 секунд; - за його відсутності водночас із штучним диханням виконувати непрямий масаж серця (на одне вдування робиться від п'яти до п'ятнадцяти масажних поштовхів на грудну клітину /на грудину між ребрами в районі серця/), і цей цикл повторювати до появи ознак дихання і серцебиття; - разом із штучним диханням здійснювати нагрівання тіла розтиранням. Добре тренований рятувальник починає робити штучну вентиляцію легенів методом "з рота в рот" або "з рота в ніс" під час доставки потерпілого до катера або на берег. Одночасно з наданням допомоги необхідно викликати "швидку медичну допомогу" або якнайшвидше, не припиняючи реанімації, доставиnb потерпілого до лікарні.

Гострі кишкові інфекції та харчові отруєння

З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь МОЗ рекомендує:

• НЕ вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з простроченими термінами споживання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб зазначений на упаковці та у встановлений термін.

• НЕ купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб.

Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продукції.

• НЕ вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини.

• При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключати контакт продуктів з ґрунтом та піском.

• Не готувати продукти із запасом. Приготовлені страви бажано вживати відразу, а у випадку їх повторного споживання вони мають піддаватись вторинній термічній обробці. Зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин.

• НЕ брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання).

• НЕ приготовляти багатокомпонентні страви, що вимагають високої термічної обробки (паштети, м’ясні салати тощо), в незабезпечених умовах.

• При споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми – обдати окропом.

• НЕ використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо).

• Для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану.

 

• При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і проварена. Для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води.

• Перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом.

• Обов’язково мити руки після відвідування туалетів.

• При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни. Дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти.

• Для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами.

• У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне! При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу. При тяжкому стані хворого треба негайно викликати швидку медичну допомогу.

 Профілактика гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь

Почастішали випадки виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь, пов’язаних із вживанням продуктів харчування та питної води, забруднених збудниками зазначених захворювань. Основними причинами спалахів є порушення технології приготування їжі, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму, недотримання елементарних правил особистої гігієни. На пунктах громадського харчування причиною може послужити залучення до приготування страв випадкових осіб, котрі не пройшли відповідні медичні огляди, та відсутність умов для дотримання правил особистої гігієни.

          Факторами передачі інфекції найчастіше стають кулінарні страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби з кремом. Тривале зберігання при відсутності холоду цих продуктів призводить до накопичення  хвороботворних  бактерій.

    Проводиться активна санітарно-освітня робота щодо профілактики гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь. Завдяки чому зростає обізнаність населення.  Нагадаємо деякі рекомендації, яких слід дотримуватись, щоб запобігти неприємних наслідків та захворювань:

 - не вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх доброякісності та з простроченими термінами споживання;

- зберігати продукти харчування тільки в терміни та за умов, зазначених на упаковці;

 - не купувати продукти харчування на вулиці, де не має холодильного обладнання;

- не вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини;

 

- не брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання);

- при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, для дітей обдати окропом;

- не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо);

- для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану; при неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і проварена; для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води;

- перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом; обов’язково мити руки після відвідування туалетів.

У разі виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись за медичною допомогою.